top of page

З роси й води

 

 

У спадщину дісталося від роду

Славетне прізвище дідів великих,

Які стояли завжди твердо,

Тримаючи тяжкі удари долі.

І сипалися іскри з – під кресала,

Розпалюючи ватру, вкруж якої

Розважливо гуцули гуртувались…

Упала іскра Божа в юну душу.

І сполохнуло полум’я таланту

Будити почуття крилатим словом,

Яке летить, викрешуючи іскри,

Розпалюючи вогнище пізнання

Й очищення в у цім шаленім світі.

З роси й води ми кажемо сьогодні

Поетові від Бога Кременю Дмитрові

А. Анастасьєв

bottom of page